середа, 16 березня 2016 р.

Марійка Підгірянка « Співанка про місяці», « Діти й ластівка». Загадка.

Читання.    3 клас

Тема:  Марійка Підгірянка « Співанка про  місяці», « Діти й ластівка».
             Загадка.  

Мета:  збагачувати та розширювати знання учнів про життєвий і творчий
              шлях Марійки Підгірянки, допомогти учням сприйняти образ
              кожного місяця року, закріпити створені  образи  живописним
              малюванням; 
              розвивати мовлення учнів; 
             виховувати любов до  природи і рідного слова.

Обладнання:  портрет поетеси, ілюстрації до творів, малюнки із зображенням
                        пір року, картки з віршами, словникові слова.

Хід  уроку

І. Організація класу.

 1. Доброго дня, вам любі малята!
     Читанка наша люба й завзята
     Щедрим дарунком урок починає,
     Книгу природи ніжно гортає.
     Кожна сторінка весела й барвиста!
     Серце радіє, теплом промениться,
     Кожний з  природою бажає зустріться!

2. Очікування.

 - Скажіть, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку читання?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Дихальні вправи.

– Уявіть, що у вас в долоньках розкішна квітка троянда, заплющте очі,
    понюхайте її і відчуйте запах.
-         А зараз уявіть, що вам на долоньку сів гарний яскравий метелик, ви намилувавшись ним, легенько дуєте на нього, щоб він злетів і повернувся до своєї домівки.

 Розчитування.

2.     За командою вчителя учні чергують темпи читання: повільно, швидше, ще швидше, скоромовкою

                     Бджілоньки – на квіти, дітоньки – до школи,
                     Там збирають мудрість, як мед в полі бджоли.

3.     Перевірка домашнього завдання.

– Розповісти  про життєвий і творчий шлях Марійки Підгірянки.

-         Конкурс на кращого читця вірша « Що я люблю» Марійки Підгірянки.

ІІІ.  Повідомлення теми і мети уроку.

       Мотивація навчальної діяльності.

-         Сьогодні ми продовжимо вивчати творчість Марійки Підгірянки. дізнаємося про ознаки кожного місяця, прочитавши вірш « Співанка про місяці», а з іншого вірша поетеси « Діти й ластівка» - про те, якою була дружба дітей і ластівки. 
Навчимося виразно читати ці  вірші.

1.    Робота із ілюстраціями, фотографіями із зображенням пір року.

А зараз ми побачимо, чи досконало ви знаєте пори року.

Відгадування загадок ( прикріплення картинок із зображенням різних пір року)

Голі поля, мокне земля. Дощ поливає.  Коли це буває?

Сніг на полях, лід на річках. Хуга гуляє. Коли це буває?

Тане сніжок, оживає лужок. День прибуває. Коли це буває?

Сонце пече, липа цвіте. Жито достигає. Коли це буває?

-         Назвати місяці кожної пори року.

-         А чи знаєте ви, що вміє кожен  місяць?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.   Читання вірша Марійки Підгірянки  « Співанка про місяці» (вчителем).

Дати відповіді на запитання:

– Як ви розумієте слово « співанка»?
– Про що розповідається у вірші?
– Назвіть згадані місяці у вірші.

2.   Читання вірша учнями мовчки.

3.   Словникова робота.

Газдує   -  господарює
Мряка – туман, густий дрібний дощ.

4.   Виразне читання вірша учнями « ланцюжком».

5.   Дати відповіді на запитання з підручника ( с. 30)

– Які характерні ознаки кожного місяця наведено у вірші? Читаючи, виділи їх голосом.

– Опис якого місяця тобі найбільше сподобався?

– Яку інтонацію читання підказують слова «ой, гей»?

6.    Фізкультхвилинка.

7.   Робота  з ілюстративним матеріалом. 

Учні зачитують вірші, порівнюють з віршем Марійки Підгірянки.

 Картки прикріплюють під відповідним малюнком.

Літо, літо розлилося цвітом, росами, промінням,
На ланах шумить колосся, луг чарує нас цвітінням.
  ( М. Сингаївський )

Засніжило луки, поле, засніжило бір.
Клопочеться ходить грудень із двору у двір.
( Галина Демченко)

Нас обдарує щедро сад, коли настане осінь,
Не падолист, а жовтопад яснітиме у просинь.
( Володимир Лучук)

Ряст, медунка розквітають, загули джмелі і бджоли,
Рідний край пташки вітають. Квітне в квітні все довкола.
( Галина Демченко)

8.   Бесіда.

– Чи знаєте ви, кого називають вісниками весни? ( граків, шпаків, жайворонків, ластівок).

 – Хто з вас знає, у якому місяці до нас повертаються ластівки? ( у квітні).

 – А зараз ми дізнаємося, чому ластівки користуються особливою повагою у людей.

9.   Читання вірша Марійки Підгірянки « Діти й ластівка» учителем. Перевірка первинного сприйняття.

– Чи сподобався вам вірш?
 -  Чим саме?

10.                     Словникова робота.

   Духом  - дуже швидко
  Стріха – нижній, звисаючий край даху будинку, хати.

11.                       Читання вірша учнями мовчки.

12.                      Аналіз вірша.

 – Хто є дійовими особами вірша?
-  Якою змальовано ластівку? А дітей?
- Що у вірші є справжнім, а що казковим?
- Знайдіть і прочитайте пестливі слова.
- Із чого видно, що діти радіють прильоту ластівки?

       13.  Виразне читання вірша учнями за особами.

          - Яким тоном читатимете? ( починаємо розповідним, слова ластівки –
            схвильовано, слова  дітей – лагідно);
-         Яке речення читатимете з перелічувальною інтонацією?
-         Прочитайте спонукальне речення.
-         Яка головна думка цього вірша?

Читання учнями загадки ( с. 30)

-         Про кого ця загадка? ( про ластівку)

V. Підсумок уроку.

   Вправа « Мікрофон»

-         Чи сподобалися вам вірші Марійки Підгірянки?
-         Який більше? Чому?

VI. Домашнє завдання. Підручник (с. 29-30). Підготувати виразне читання віршів.


Подорож до країни математики

Урок математики в початковій школі

Подорож  до  країни  математики


Мета:  Розвивати творчі здібності, кмітливість, спостережливість, увагу,
              память, мислення учнів, виховувати зацікавленість, старанність,
              любов до математики.

Обладнання: записи на дошці, картки з ребусами, таблиці для розвязування
                       задач, картки із завданнями для капітанів команд.


Хід  заходу

І. вступне слово вчителя:

- Сьогодні у нас година цікавої математики. Тому ми будемо розвязувати дуже цікаві завдання.

ІІ. Виконання завдань.

     Цікаві задачі.

1.    Летіло пять голубів. Трьох мисливець убив. Скільки зосталося? ( Три, бо двоє полетіло).

2.    Чи може їти дощ два дні підряд. ( Ні, бо між ними буде ніч)

3.    Скільки було: бабуся, дві дочки, дві матері та онука. ( 3)

4.    Вчили доньку рахувать: « Скільки буде пять і пять?»
Посміхнулась хитро доня. І сказала: « Дві долоні».
А скільки буде?  ( 10).

5.    Три коти у холодочку сірих мишок їли.
Проти кожного кота два коти сиділи.
Це задача, а не сміх, полічіть усіх котів. ( 3)

6.    У мами два сини, у кожного є сестра. Скільки дітей у мами? ( 3)

7.    Одне яйце варять 4 хв. Скільки потрібно часу, щоб зварити 5 яєць? (4хв.)

8.    Яке каміння в морі? ( мокре)

9.    Без чого не можна жити? ( без імені)

10.                       Двоє людей домовилися сісти в 5 вагон потягу. Але один сів у 5 вагон з кінця,а другий – у 5 вагон з початку. Скільки має бути вагонів у потязі, щоб вони зустрілися? ( 9 ).

11.                        Для олівця – це пенал. А що це для автомобіля? ( гараж)

12.                        Чи можна у ситі принести води? ( так, у вигляді льоду)


Логічні задачі.

1.    « Мій хвіст, - сказав кіт, - має 12 см і ще половину мого хвоста». Яка довжина хвоста цього кота? ( 18 см)

2.    У тварини дві ноги, дві ліві ноги, дві ноги попереду, дві позаду. Скільки ніг у тварини? ( 4)

3.    Моя мама народилася у неділю, а тато – на 55 днів пізніше. У який день тижня народився тато? ( 7х8= 56 (неділя), 55 – ( субота).

4.    Марійка має дві ляльки, три яблука, одну шоколадку, два апельсини, пять персиків і один велосипед. Скільки фруктів має Марійка? ( 10).

5.    Ти заходиш до кімнати, у якій є свічка і гасова лампа. Що ти запалиш спочатку? ( сірник)

6.    Стоїть у полі дуб. На дубі – три гілки, на кожній гілці – по три яблука. Скільки всього яблук? ( на дубі яблука не ростуть).

7.    Кухар насипав рис порівну у 2 склянки. Потім він з однієї склянки пересипав рис у каструлю. Де рису більше: у каструлі чи у склянці? (Порівну).

8.    Скільки кінців у палки? (2). 
У 2 палок? (4). 
У двох з половиною? (6).

9.    Що буде з козою, коли їй мине 7 років? ( буде 8).

10.                       На складі 5 цистерн з пальним, по 6т у кожній. З двох цистерн пальне вилили. Скільки цистерн залишилося на складі? (5).

11.                       Летіла зграя гусей: одна гуска попереду, а дві позаду; одна позаду і дві попереду, одна гуска між двома і три в ряд. Скільки було всього гусей?  ( 3).

Задачі на кмітливість.

1.    Василько написав на папірці число 89 і сказав Сергійку: « Не виконуючи ніяких записів, зменш число на 21». Сергійко відразу розвязав задачу. Як він це зробив? ( перевернув папірець).

2.    На галявині гралися зайці. Всього у них 18 вух. 4 зайці сховалися. Скільки зайців залишилося? Скільки в них ніг? ( 5 зайців, у зайців лапи, а не ноги).

3.    У сітці 5 груш. Як їх поділити між 5 дівчатками, але так, щоб одна груша залишилася в сітці? ( одній дівчинці дати грушу з сіткою).

4.    Юрко зібрав 6 кг паперу, а Тарас у 2 рази більше. Скільки ж паперу зібрав Степан?

5.    Якщо Марина старша на 2 роки від Віри, а Віра на 3 роки старша від Олі, то хто старший Марина чи Оля? ( Марина).

6.    Тимко сказав: « У мене 10 марок, а в тебе, Сашко, скільки?» Сашко відповів: « У мене стільки марок, скільки і в тебе, та ще половина всіх моїх марок». Скільки марок у Сашка? ( 15).

7.    Онук запитав дідуся: « Скільки тобі років?». Дідусь відповів: « Якщо проживу ще половину того, що прожив, та ще 1 рік, то мені буде 100 років». Скільки років дідусеві? ( 49).

Задачі на метод послідовного вилучення:

 Задача 1.  ( Можна запропонувати дітям розвязати самостійно)

                  Три дівчинки, Волошка, Ромашка і Фіалка, тримали у руках квіти  (волошки, ромашки і фіалки). Жодна з них не тримала квіти, від назви яких походить її прізвищі. Ромашка уважно розглядала фіалки,що їх тримала подруга. Які квіти  тримала кожна з дівчаток?

Складемо таблицю.

                     Волошка                   Ромашка                    Фіалка
волошки              -                               +                                 -
ромашки              -                               -                                 +
фіалки                  +                              -                                  - 

Таблиця  заповнюється в ході міркувань.

1.    Жодна з дівчат не тримала квіти, від назви яких походить прізвище. Отже,ставимо знак – напроти кожного прізвища і квітки, від назви яких походить прізвище.
2.    Ромашка уважно розглядає фіалки, які тримала її подруга, значить вона тримала не фіалки. Ставимо напроти прізвища « Ромашка» в ряду
« фіалки» знак -.
3.    Якщо Ромашка не тримала ромашки, фіалки, то значить вона тримала   «волошки». Ставимо напроти прізвища « Ромашка» у ряду «волошки»  знак +.
4.    У ряду « волошки» є відповіді -, +, значить у третій клітинці ставимо знак -.
5.    У стовпці « Фіалка» є дві відповіді -, значить у рядку « ромашки» ставимо знак +.
6.    Якщо Фіалка тримає ромашки, а Ромашка – волошки, то Волошка – фіалки, тому ставимо знак + напроти прізвища « Волошки» у рядку «фіалки».
Відповідь: Волошка тримала фіалки, Ромашка – волошки, Фіалка – ромашки.

Задача на обґрунтування суджень.

З трьох учнів (Антон, Богдан і Василь) два учні – відмінники. Визнач, хто відмінник, якщо у парі Антон і Богдан – один  відмінник, один - ні, а у парі Богдан і Василь теж один відмінник, один – ні.

Міркування.
Якщо з кожної пари взяти відмінником Богдана,то матимемо лише одного відмінника, а їх є два. Не можна також брати з однієї пари Богдана, а з другої – не Богдана, бо тоді вийде, що Богдан є одночасно і відмінником, і не відмінником. Отже, Богдана не можна включати в число відмінників. Тоді відмінниками можуть бути лише Антон і Василь.

Ребуси.
                  1 команда                                                   2 команда
            г  1  а    ( година)                                           с 3 ж  ( стриж) 
          рак   а=і     ( рік)                                             100 вп  ( стовп)
         пі  2   л     ( підвал)                                          3 буна  ( трибуна)

Естафета.
                     1 команда                                                   2 команда
              27 + 50          ( 77)                                    36 + 40           ( 76)
       18 + 3х 5              ( 33)                              15 + 5 х 5             ( 40)
              34 + 28          ( 62)                                     26 + 54          ( 80)
       2 х 2 + 3               ( 7 )                                3 х 4 + 2               ( 14)
              99 – 72          ( 27)                                       88 – 52          ( 36)
      25 – ( 12 – 3)           ( 16)                              4 х 5 + 46           ( 66 )
      2 х 5  + 37                ( 47)                               26 + ( 23 – 5)    ( 44)
      36 + (24 – 6)             (54)                               24 – ( 11 – 2)      ( 15)

Замінити спільною назвою.
              1 команда                                                   2 команда
км,  м,  дм, см,  мм ( одиниці довжини)   рік, місяць, доба, година, хвилина
                                                                      ( міри часу)

Подумай
1 команда.
Як розставити 5 стільців, щоб біля кожної з чотирьох стін стояло по 2 стільці?
2 команда.
Як розставити 6 стільців, щоб біля кожної стояло по 2 стільці?

Завдання для капітанів команд.
Яке число наступне?
1 команда:          31, 25, 19, 13, *   ( 7)
2 команда:          10, 22, 34, 46, *   ( 58)

ІІІ. Підсумок





Інтегрований урок. 3 клас. Читання + Я і Україна

Інтегрований урок. 3 клас. Читання  +  Я і Україна.


Тема:    А. Григорук « В гурті й пісня в лад іде ». Прислівя.

Мета:  поглибити уявлення дітей про сімю, родину, рід,їх значення в житті
              людини, пробуджувати інтерес до історії свого родоводу. 
             Звернути  увагу учнів на майстерне використання автором оповідання
              скарбниці  народної мудрості. 
              Збагачувати образне мовлення  школярів, викликати пізнавальний                       інтерес  до пісні та бажання знати і любити народну творчість, вживати               у мовленні прислівя, приказки.
              Навчати визначати головну думку твору. 
              Розвивати активність   мислення, творчу уяву.
             Виховувати почуття любові і поваги до своїх рідних, інтерес до
             народної  мудрості, любов і пошану до народної пісні.

Обладнання:  портрет А.Григорука, макети «родовідних дерев», виставка
             сімейних  фотографій, запис пісні « Родина» ( сл. В.Крищенка, муз.
             О.Злотника).

Хід  уроку

І. Організація класу до уроку.

   Психоформула. (Діти тримаються за руки, промовляють слова)

Тепло своїх долоньок я дітям віддаю.
Урок новий, цікавий я з радістю почну.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.     Слухання вірша:

                    На світі білому єдине, як і Дніпрова течія,
                   Домашнє вогнище родинне,оселя наша і сімя.
                   В щасливі і сумні години, куди б нам не стелився шлях,
                   Не згасне вогнище родинне в людських запалених серцях.
                                                         ( Дмитро Білоус)

-         Про яке родинне вогнище йдеться у вірші?

2.     Розгадування ребусів.

7 я, Р 1 а, і д р ( переставити букви 1-р, 2-і, 3- д)

(на дошці прикріплені таблички з написами: сімя, родина, рід)

ІІІ. Оголошення теми, завдань уроку.

      Ми дуже часто у своєму мовленні використовуємо слово сімя і, здається, усе про неї знаємо.
 А чи справді це так? Наприклад, бабуся і дідусь, які живуть з вами, це ваша сімя чи родина? 
Сьогодні на уроці ми це зясуємо, дізнаємося більше про ваші родини, родовід. Продовжимо знайомство з родиною Бубликів із оповідання А.Григорука « В гурті й пісня в лад іде».

IV. Надання необхідної інформації.

1.     Ми з вами – український народ, який складається з малих та великих, дружних і працьовитих родин. Сім’я, мов сонечко, зігріває людину від її народження до кінця днів. Вона є осередком любові й тепла для дитини, дає їй уявлення про доброту, моральність, культуру поведінки. Тому в народі кажуть:

« Які мама й татко – таке й дитятко»

– Що ж таке сім’я? ( відповіді дітей)

Доповнення вчителя: 

Сім’я – це чоловік і жінка, їхні діти та інші особи, поєднані родинними зв’язками з подружжям, кровні родичі. Дитина належить до сімї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними проживає.

Що таке родина ? ( група людей,яка складається з батька, матері, бабусі, дідуся, інших родичів, які живуть разом).

– А що таке рід? ( кілька поколінь, які походять від одного предка). 

Тобто, до складу роду входять уже кілька родин, родичі, рідня. А вже рід до роду – це народ.

Із історії роду: 
Ще в сиву давнину рід оселявся в одному місці, мав спільну власність і спільне господарство, разом дбав про харчування своїх членів,  управляючи ріллю, годуючи худобу,полюючи на звірів. Рід охороняв своїх членів від чужинців,підтримував згоду поміж членами роду. Чисельне зростання роду привело до того, що з роду почали відокремлюватися сімї, не втрачаючи однак з ним звязку. Відкриті археологами стоянки показують, що вони вистачали тільки на приміщення однієї сімї, зате кількість стоянок у поселенні одного роду збільшувалася. Сусідні роди, що їх, крім споріднення, єднала ще та сама мова, релігія, об’єднувалися у племена.
        Традиційно історію роду показують у вигляді дерева. Як дерево тримається на корінні, так і кожен рід тримається на найстарших його членах.  Коли ви складали власне родовідне дерево, то побачили, як ведеться рід від найстарших до найменших. Це і є родовід.

2.     « Насадження саду» з родовідних дерев.

– Візьмемо ваші деревця й посадимо з них сад: рід до роду.

А якщо до них додати родовідні деревця всіх українських дітей, то що ми одержимо? ( український народ).

Під запис пісні « Родина» діти прикріплюють аркуші на дошку.

3.     Розповіді дітей про одного з членів своєї сімї.

4.     Слово вчителя. 

Сімя – маленька держава, що має свої закони, обовязки, права, правила. 
Про одну з родин ми читали на попередньому  уроці читання. 

Пригадайте її і назвіть твір і його автора.

– Що  ви запамятали про Анатолія Григорука?

– Хто був головною дійовою особою?

V. Опрацювання  навчального матеріалу.

     1. Передбачення змісту твору за заголовком та ілюстрацією.

- Розгляньте малюнок на с.85. Назвіть членів родини Бубликів. 

Що вони роблять? 
У яку пору доби родина зібралася поспівати? Як ви гадаєте про що йтиметься в оповіданні.

     2. Підготовка до читання твору. Словникова робота.

Пояснення слів: господа, нищечком, спроквола, цибатий, віниччя, погребня.

-         Як ви розумієте слово « мовчкуватий»?

Доберіть синонім до слова спроквола ( повільно, не поспішаючи, мляво, неспішно, неквапно).

3.     Читання оповідання учнями.

4.     Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.

-  Про що розповідають у родині Бубликів вечорами?
- Знайдіть і прочитайте опис дідуся.
- Як у родині ставляться до пісні? Доведіть свою думку рядками тексту.
- Прочитайте, які почуття охоплювали Дениска?
- Чи всі добре заспівали?
- Чому хлопчик « півня пустив»?
- Що сказали дідусь і бабуся після співу?
- А як повелася Марянка?


5.     Спостереження за мовою твору

-         Які прислівя та приказки вживають дійові особи?

6.     Удосконалення читацьких навичок. Гра « Відшукай речення».

-         Бува сидить він нищечком…
-         Бабуня лукаво …
-         Як поприходять усі …
-         Пісня мужніє …
-         Він починає так старатися …
-         Годі вам …

-         Яка головна думка оповідання?

7.     Розповідь легенди. 

Одного разу Бог роздавав дітям подарунки. Коли закінчив прибігла маленька дівчинка, стала під дверима та й заплакала. Почув Бог, відкрив двері та й питає:
-         Чого ти плачеш, дитинко?
-         Бо мені жодного подарунка не залишилося. І тоді Бог відказує:
-         Не плач, не плач. Дам я тобі подарунок, який лишив для самого себе. І дав їй пісню. А тією дівчинкою була Україна.

Яке ж це диво – народна пісня. Багато століть лунає вона над нашою землею, як голос далеких предків.

8.     Виконання пісні « Місяць на небі» ( 1 куплет)

-         Які образи зявилися у вашій уяві?
-         Що ви побачили?
-         Що почули?

В родині Бубликів із покоління в покоління передають пісню, добре слово. 
А як у ваших родинах ставляться до народних пісень? 
Про що любите співати? 
Чи можна назвати родину Бубликів щасливою, як ви думаєте?

9.     Робота в маленьких групах. Складання формули щасливої сімї.

Вибрати з карточки ті слова, які характеризують щасливу сімю, вписати у квіточки. Зачитати.

Картка 1. Любов, повага, сварки,доброта, взаємопорозуміння, лінь, зневага,
                    підлість, праця, бійки.

Картка 2. Здоровя, допомога, байдужість, вірність, зрада, затишок,
                   піклування, грубість, хитрість, ненависть, щирість.

Візьмемо  квіточки і прикрасимо наші деревця. Який квітучий наш сад!
Нехай щасливими будуть наші родини і увесь наш народ.

VI. Підсумок уроку.

-         Що нового ви дізналися на уроці?
-         Що сподобалося найбільше?
-         Хто,на вашу думку, був найактивніший, найкраще відповідав?
-         Якими балами ви б оцінили свою роботу?

VII. Домашнє завдання.

   Читати оповідання в особах. Дібрати прислівя, приказки, загадки, вірші про сімю. Записати від рідних українську народну пісню.